Спорожніле безголосся
покрите пліснявою
згустками попелу осідає на скронях
не все що чекали збулося
не все що хотіли зійшлося
бажанням властиво згасати
коли на долонях зникають канони
твого вичерпного світу
шукати далі таємниці чужої свідомості
що проростають гірким самовіллям
одержима страхом самотності
без меж шукати сліди
які б вивели назовні із сьомого кола
нестерпності
бо надто вже голосно
кричить тиша чужими думками
змарнілими та розп'ятими
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433578
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2013
автор: kore