З ліщини ми зробили тин удвох,
За метрів п’ять від білої хатини,
На тому місці, де барвінок всох,
Знайшли ми місце чисто для калини.
А ще матуся, як колись було…
Прибрати захотіла двір у мальви…
Щоб розцвіли, усім бідам на зло,
Перетворились у чарівні барви…
Вони зачарували всіх кругом,
Такі красуні, наче діаманти,
Бо розквітають часто перед сном,
І дзвонять дому, як земні куранти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433550
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2013
автор: Віталій Назарук