Ой, як пече, ой, як болить
Ця борозна із солончака,
Що горлянці хочеться вить
Бо правда життя бува й така,
Як той дьоготь...Стемніє вмить
Мед, загірчить, не зробиш й ковтка
Та ти мусиш всеодно пить...
Запріснявіє й сльоза гірка.
Обабіч тих, борозн-доріг
З-під сліз, розсипався зморшок ліс...
Чекаю, що покриють їх
Твої вуста й розповзеться млість
Від поцілунків. Гріх і сміх.
Ти ж для мене, як ботокс, як вміст
Молодості й юнацьких втіх,
Мого буремного життя зміст.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433548
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 25.06.2013
автор: Макієвська Наталія Є.