Життя твоє, як зірка у польоті,
А сивина - це пройдені літа…
Глибокі зморшки – ями в повороті,
Батьківська мудрість - щедрість золота…
Поскрипує понад межею липа,
Вся в запаху липневому земля,
Доля біжить дощами перемита,
В давно тобою сходжені поля.
Зчорнілі руки, грубі, мозолисті,
Випробуванням стомлені давно,
Лише усмішка із життєвим блиском,
За внуками вдивляється в вікно.
А час біжить, немов галопом коні,
Життя черпає мудрість із джерел,
Думки рояться в посивілих скронях,
Що вчать польоту, як орлят – орел.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433506
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2013
автор: Віталій Назарук