- Чого такий Ви,куме, бідний,
Якщо такий розумний, га?
- Та зовсім,куме, я не бідний,
У мене ж є сертифікат!
Беріть, як хочте, напрокат-
Аж цілих три ще й гаком ГА!
- Та припиніть ці, куме, жарти-
Налийте краще по півкварти!
Всі ці бомаги,як на мене,
Це просто дулі у кишені...
Смішні ми з вами,куме, хлопці-
Дають- бери, а б'ють- тікай!
Нам дулю дай чи коровай,
Аби у гарній упаковці...
- Нехай і дулю- тож дають!
Скажіть спасибі що не б'ють...
- За що ж Вас,куме, бити зразу?
Ви може Гетьман чи Гонгадзе?
Ви просто кум,Ви чорний віл,
А не покійний Чорновіл...
І нам тягти судилось воза-
Така в нас з Вами,бачте, проза.
Життя іде, як дим в димар,
І все, і скінчемо базар!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433335
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.06.2013
автор: Михайло Гончар