Лише на мить закрию очі
В думках полину в рідний край
Мене чарують: літні ночі,
Мене манить весняний гай,
Вітають сполохи багряні
У золоті осінні дні,
Бентежать спогади жадані
Тому так хОроше мені.
Мені так хороше бо бачу:
Батьківську хату край села,
А за селом курган козачий,
Там далі річенька мала,
Ставки немов шматочки неба,
Ласкавий вітер шелестить,
Калина наче наречена
В вбранні весільному стоїть.
Туман долину укриває,
Мов пташка діточок крилом
Вкраїнська пісня ген лунає
Над тихим, стомленим селом.
Духмяні луки жовто-сині,
Гаї, переліски, поля –
Це в моїй любій Україні
Священна Лохвицька земля.
Мій рідний край!, Полтавський краю!
Тобі на довгії віки
Я миру й злагоди бажаю.
Квітуй щасливії роки
В сім’ї великій, неподільній
На південь,північ, захід, схід.
В сім’ї єдиній, дружній, вільній
Від війн, від ворогів, від бід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433291
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2013
автор: євген уткін