Синиця золота

Вдихаю  кожен  крок.
Це  осені  хода.
Рахую  між  зірок:
то  радість,  то  біда.
То  відданий  політ,
то  зламане  крило,
вогонь  й  окремо  лід  –
все  в  душах  залягло!
Забилось…
                                 забрело…
В  серцях  мов  пустота…
Лиш  б’ється  у  вікно
синиця  золота…  (c)  
Mariana  Mys'ko

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433285
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.06.2013
автор: MMS