любов.
у жилах застиває стрімка кров.
і знов.
не витримати біль в куточках скронь.
бо то вогонь.
що палить усе тіло, крім долонь.
котрі торкались твго тіла, і як сон
здавались ті хвилини. В унісон
коли серця наші забились,
полюбились,
накрились хвилею любові уночі.
При повнім місяці,
при мерехку зорі.
дивились на мене очі твої,
ох а які!
Які вони прекрасні, очі ті!
Як можна не любити...
і не смій закрити,
бо хочеться дивитись...
а серце починає швидше битись -
бажає вирватись,
бажає утікти.
А ти?
куди зібралась у ночі піти?
залишити і більше не прийти?
зажди.
дай подивитись в твої очі й померти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433170
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2013
автор: ixeldino