Ми ховаємо все - навіть недоліки,
Думки дурні, вчинки соромні,
Доброти навіть сердоліки,
Дисонанси життєві, що гріховодні.
Ми ховаємо все - тільки не успіхи,
І живемо немов безсмертні,
Славимо бундючно утіхи,
Де падіння у прірву завжди секретні.
Ми ховаємо все - нарешті і себе,
(Померлі жили не даремно!):
Душа відлітає на Небо,
А тіло вогнем тепер палимо чемно.
23.06.2013
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433100
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.06.2013
автор: Левчишин Віктор