Пора кохання

Як  тобі  розказать  про  кохання?
Де  його  протяглася  межа?
Це  як  блиск  у  очах  на  світанні,
Це  як  біль  від  цілунку  ножа.

Як  тобі  передати  мій  спокій,
Що  ти  будеш  одвічно  моя.
Я  лечу  мов  в  колодязь  глибокий,
І  твоє  наді  мною  ім‘я.

Я  лечу  й  не  боюся  нічого,
Цей  колодязь  не  має  кінця.
Ти  в  мені  –  і  розтала  тривога,
Я  в  тобі,  мов  в  обіймах  Вітця.

Це  кохання  –  його  не  побачиш.
Це  як  смуток  в  падінні  листка.
Ти  в  душі  –  то    радієш,  то  плачеш,
А  жага  –  то  іде,  то  втіка.  

Як  тобі  показати  цей  трунок,
Що  дарую  тобі  лиш  одній,
В  нім  і  усмішка  і  поцілунок,
В  нім  і  радість  освячених  днів.

І  нехай  тебе  поряд  немає,
І  кохання  моє  лиш  бринить.
Та  до  тебе  воно  проникає,
Ти  у  ньому  живеш,  кожну  мить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2013
автор: Мірошник Володимир