(Любов-амор.
Любовомор)
Стискання клапанів
Внутрішньої свідомості,
Що назовні - видиво
Твоїх віршових обійм.
Час минає,
Оголюючи нас,
Знищуючи всі маски,
Всі недовідверті слова,
Що прокльонами
Випльовуються звечорнілими слізьми.
Якщо людині випаде
Можливість помучити себе,
вона її не омине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432880
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2013
автор: Олена Ганько