(пісня)
Охололи почуття
Мов в чашці кава
Ось і все. Немає вороття.
Я нашу гру програла
Я йти нікуди не збираюсь
Назад нитки сплітати
В чому винна була – каюсь
Плівку часу вже не відмотати
Я, мов фенікс з попелу постану
В веселку осінь розмалюю
Для когось перетворюсь на жадану
Твоїх благань більше не почую
А зараз морок увіп’явся
В мою безкрилу душу
Добре, хоч він мені зостався
І знов, знов терпіти мушу
© Леся Приліпко, 21.06.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432843
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2013
автор: Леся Приліпко-Руснак