Щаслива посмішка сіяє,
Доля грається й мережить,
Він на руках того тримає,
Хто продовжить його стежку.
Здійняло ручки немовля,
На вишиванку задивилось,
Вся тут зібралася рідня-
Сімейне щастя заіскрилось.
Йому так мало, й так багато
Надій і радощів посіяв:
Бери кермо своє завзято
На волю й щастя України,
Щоби козачий рід зростав,
А дід пишавсь, що дочекав!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432792
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.06.2013
автор: БГІ