Місяць хмільно поглядає
на "Туманний Альбіон"
де у пабі помирає
старий, зморщений масон
***
А повії-мідні зорі,
не бракує їм снаги,
на Саргасовому морі,
розбивають береги
***
колошматить ніч ногами
Африканський крутий схил
де живуть гіпопотами
й в Нілу плива крокодил
***
Спить-сопе старенька Куба,
й всі карибські острови,
звідкіль сонячні проміння
лишень-лишень відповзли
***
Позіха ліниво сонце
на ранковий Ашхабат,
де природи нафтокради
на базарах гріють зад
***
Ось Алтин-Асир величний
манить Азію вином
і з оскалом саркастичним
калата з водою ром
***
прокидаються Дубаї
і вояка - Кандагар,
"діду" звечора кортіло
злоби випустити пар
***
і обідають японці
жують рибу, пють саке,
доки тішиться під сонцем
малолітка - Йокотте
***
А повії-мідні зорі,
не бракує їм снаги,
на Саргасовому морі,
розбивають береги
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432748
Рубрика: Нарис
дата надходження 21.06.2013
автор: kucheriavii