Поки хтось думає.
Про самогубство ради тебе.
Я божеволію,
Знищуючи струни цього життя.
Що я можу зробити,
Щоб ти взяла мікрофон.
Заспівала мені ніжність правди,
Солодкими устами.
Просто не всі знають,
Правил у твоїх іграх кохання.
Постріл й ще одне тіло
Біля твоїх ніг.
Давно покинув розум свій,
Не розуміючи зустрічного вітру
Чому ти таке с.т.е.р.в.о?
Не завищуй ціни моєї свободи!
Так швидко припинив існування.
Де ж обіцяне серцем тепло.
Чому не я сказав тобі зупинитися,
Повірити в наше існування.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432725
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2013
автор: klovays