Увірвавшись в спустошене літо чужими словами,
Ця покусана відстань змістилась до позначки "нуль".
Але я вже навчилася жити без тебе, без драми.
Не заплутаюсь більше в безмежності кинутих куль.
Навіть дихати легше, хоч з часом не гояться рани.
Їх зализує вічність на тлі випадкових прощань.
Після всіх катастроф ще не зникли кудись океани,
Тож й не втонемо ми в атмосфері пустих запитань.
Ти давно розучився писати в блокнотах: "Додому".
Я давно перестала шукати повсюди тебе.
А продовження буде з поміткою "майже нікому".
А продовження буде.. А інше все час зішкребе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432715
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.06.2013
автор: Fairytale