Зайвий

Трансмутацій  прадавніх  і  формул  облудних  сіті...
Це  реальність  така,  чи,  за  звичкою  -    ще  вві  сні?!
Де  ти  зИмо  моя?!  Я  є  зайвим  у  цьому  літі,
Бо  ніхто  не  зупинить  погляд  свій  на  менІ...

Кривить  дійсність  мармизу  свою  прехитру
І  не  слухає  пальців  капризний  і  впертий  вірш...
Я  листок,  що  тремтить  від  найменших  порухів  вітру...
Чи,  зі  страху,  чи  з  відчаю?!...  Відповідь  дай  скоріш!

Медитацій  даремні  спроби  і  „dolce  vita”...
І  на  вухо  нашіптує  істини  хтось  святий...
Намагаюсь  втекти  якнайдалі  від  цього  літа,
Бо  у  ньому,  вже  знаю,  такий  я  для  всіх  чужий!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432693
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.06.2013
автор: Віктор Банар