Обійми мене, милий,
у злеті строкатих думок,
Розсуваючи простір,
я тінь, що до тебе лине.
Ти з’явився в моєму житті,
як тепла острівок,
Там в серці кохання
вирує від шалу зімліле.
Переплітаються дні
з довгою ніччю неспинно
І тікають знічев’я
стривожені совами сни.
Та приходить ранковий
серпанок так безневинно,
Куйовдить волосся, і,
здається, що то прийшов ти.
20.06.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2013
автор: Валентина Ланевич