Не говорите всуе "Я ЛЮБЛЮ"

Не  говорите  всуе  "Я  ЛЮБЛЮ",
Позвольте  фразе  не  произноситься  -
Спасительное  слово  пригодится,  
Как  шлюпка  пригодится  кораблю.  

Когда  стену  обид  и  недоверий
Ни  словом,  ни  поступком  не  разбить,
Ее,  как  лед,  удастся  растопить
Простым  "ЛЮБЛЮ"  взаимных  откровений.

Или  прилив  плохого  настроенья  
Навеет  грусть  и  безразличность  чувств  …
Вот  пусть  тогда  сорвется  с  ваших  уст        
"ЛЮБЛЮ  тебя",  как  ветер  обновленья.

-----

Пусть  "Я  ЛЮБЛЮ"  не  превратится  быстро
В  обыденный,  пустой  словесный  хлам.
Но  вот  беда:  как  промолчать  и  там,
Где  без  "ЛЮБЛЮ"  у  фразы  нету  смысла?

Как  не  сказать,  что  я  ЛЮБЛЮ  стихи?
ЛЮБЛЮ  футбол,  ЛЮБЛЮ  кино  и  книгу,  
Что  путешествий  я  ЛЮБЛЮ  интригу,
Поесть  ЛЮБЛЮ  и  прочие  грехи...

ЛЮБЛЮ  природу  и  ее  законы,
ЛЮБЛЮ  метель  зимы  и  солнце  лета  ...
И  вот  теперь  выходит,  что  все  это
Я  должен  исключить  из  лексикона?

Могуч  язык  Толстого,  но  на  диво
Он  не  сумел  тех  слов  нам  подарить,                  
Чтоб,  черт  возьми,  хоть  как-то  объяснить,    
Что  я  ЛЮБЛЮ  жену  не  так,  как  пиво!

-----

Але,  насправді,  я  проблем  не  маю:
Я  всім  кажу  про  пиво,  що  ЛЮБЛЮ,
ЛЮБЛЮ  і  спорт,  і  справу,  що  роблю
Й  без  застережень  все  це  промовляю.

ЛЮБЛЮ  людей  (хоч  дурнів  не  терплю),
ЛЮБЛЮ  все  те,  що  зроблено  руками.
І,  ЛЮБЛЯЧИ  країну  до  нестями,
ЛЮБЛЮ  нагадувать,  що  владу  не  ЛЮБЛЮ.

Гроші?  -  ЛЮБЛЮ,  хоч  щастя  не  куплю,
Як  і  здоров'я,  що  не  ЛЮБЛЮ  цінити  -  
Може  й  не  треба  все  це  говорити,  
Я  все  одно  тверджу:  "ЛЮБЛЮ,  ЛЮБЛЮ,  ЛЮБЛЮ"...

-----

Втім,  іноді  така  приходить  мить,                
Що  варто  ніжний  погляд  той  відчути,
Як  хвиля  вдячності  за  щастя  з  нею  бути
Чарівним  зіллям  розум  мій  п'янить.

І,  щойно  це  натхнення  сягне  краю,
Нестримний  вибух  почуттів  злиття  
На  мить  свідомість  справить  в  небуття,
І,  вже  не  втримавши  приплив  серцебиття,
Я  на  весь  світ  кричу:  "ЛЮБЛЮ  життя!"
А  їй,  єдиній,  шепочу:  "КОХАЮ".


Олександр  Денисенко
Київ  -  Антіби  2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432684
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.06.2013
автор: d2den