Без стрілок
без міток
примари годин
свій відлік нізвідки
ведуть до нуля.
Я прагнув в безмежність
у прану глибин
але не судилось -
зімкнулась петля
і знаю тепер -
замало вже світу -
щільнішає простір
і кришиться час.
Безликим уламком
метеориту
у сфері тяжіння
я швидко погас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432545
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.06.2013
автор: Олександр Деркач