...Ми так поспішаємо жити, і нам вкотре не вистачає доби на день життя. І так все йде мимо, не встигаємо відчути настрій літнього дощу, пахощів квітів на городі, усмішки перехожих на вулиці. Не встигаємо торкнутись чогось доброго, можемо пропустити якийсь особливий Божий знак, який до нас хоче знову щось сказати. Не чуємо внутрішнього голосу, шелесту думок, себе. А так хочеться іноді зупинитись, торкнутись часу на якійсь старенькій лаві, просто відчути Божу Присутність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432493
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2013
автор: Весняна Осінь