ми занадто цінуємо свою незалежність
і тому забуваємо, що справжня свобода -
то геть не необмеженість дій і відсутність заборон,
а вміння скрізь і завжди залишатися собою,
вміння робити вибір.
ми закриті в рамках волі,
забуваємо, що то ми керуємо власною свободою,
а не вона нами,
застрягаємо в клітці своєї непокори і вседозволеності.
повсякчас повторяючи собі, що ми вільні, тим самим заковуємо нашу душу в кайдани страху перед тим,
що хтось може порушити кордони нашої індивідуальності, посягнути на те похмуре самотнє існування, котре ми вибрали для себе і назвали "мрією".
самообман аж ніяк не можна назвати проявом свободи, тож визнаймо: мріяти ми теж боїмося, щоб не розчаровуватися згодом у собі - самотність нікого не робить щасливим, що б ми там не говорили, а здійснювати мрії у вузесенькому світі навряд чи вийде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432489
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2013
автор: alalal_v