Такий яскравий, сонячний вродився день,
Стрічають горобці цвіріньканням щасливим.
Ледь чутний тихий шепіт яблунь і вишЕнь,
Бо вітер був напрочуд сонним чи лінивим.
Хмарки ще досипляли, додивлялись сни,
Такою голубінню небо здивувало.
А мокрі трави від ранкової роси
Підошви босих ніг так ніжно лоскотали.
Яка ж то неймовірна всюди благодать...
А тиша, ніби-то кришталь, дзвінка, і чиста.
Це справжнє щастя знову ранок зустрічать
В ту мить, коли ось-ось проснеться рідне місто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432416
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.06.2013
автор: Радченко