Заходжу я в свою кімнату
А там спіральна пустота
Це як в комп'ютері корзина
Завжди в кутку стоїть пуста
Куди пропали живі люди?
Предмени зникли як ввісні
І лиш годиннник величезний
На час указує мені
Я відкриваю свої очі
І миттю дивлюся на вкруги
Усе на місці і я в ліжку
А це був всього лиш сон такий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432339
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2013
автор: David_prosto