Яка це ніжність- знати, що Ви є,
Що серце Ваше мо́їм зігріваю.
І наші весни ра́зом прийдуть в сни,
Запросять в осінь,- й мрії оживають.
Яка це вдячність- жити просто так,
Тому що Бог дарує Вам усмі́шку.
Щодня прошу́ за Вас у молитвах,
За Ваше щастя й долю українську.
Яка безмежність, легкість, який біль!
Невпинно в душу осінь заглядає,
Далекий Ви, і гордий... і не мій...
Я Вас у мріях трепетно кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432312
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2013
автор: Весняна Осінь