Коли ти лиш один з бідою – день як ніч.
Не розумієш, що ж з тобою - певна річ!
Не поспішай туди, де буде все одне,
Бо з плином часу, все минає, все мине.
ПР: Все мине, із плином часу, все мине.
Все мине, мине і радісне й сумне.
Все мине, що хвилювало досі кров…
Не мине лише надія і палка любов.
Знайди свій сенс життя, хоча й терпець урвавсь,
Бо ще із небуття ніхто не повертавсь!
Не поспішай туди, забувши головне:
Що з плином часу, все минає, все мине.
ПР: Все мине, із плином часу, все мине.
Все мине, мине і радісне й сумне.
Все мине, що хвилювало досі кров…
Не мине лише надія і палка любов.
Угамувавши страх, крокуй у майбуття!
Здолай тернистий шлях з надією в життя!
Минає день і ніч… запам’ятай одне:
Що з плином часу, відчай твій також мине!
ПР: Все мине, із плином часу, все мине.
Все мине, мине і радісне й сумне.
Все мине, що хвилювало досі кров…
Не мине лише надія і палка любов.
© Copyright: Дмитрий Град, 2012
Свидетельство о публикации №112111803731
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432156
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.06.2013
автор: град