Я чую стук - це безсоння
Воно йде до мене, я знаю
Безкрає
Зникає
У небі, що сяє тефлоном,
Немов сковорідка.
Так дивно, іще не пробило дванадцять,
Сьогодні ще можна - у Раці
Місячна плитка.
По ній би гуляти,
Та якось не йдуть ані руки, ні ноги,
Я чую безсоння кроки -
Воно наступає на п'яти.
Немов після бані,
Розпаране чашкою кави
Мов лава
Розплавить
Дарма закривати ставні.
Я чую стук - це безсоння
Воно йде по мене, це ясно
Загасає
Нещасне
Ходи, приголублю в долонях
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432128
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2013
автор: Siya