***
Я сьогодні біля церкви мандрував
Й на гашетку до трьох злидарів попав,
Та в карманах у мойого у плаща
Не знайшлося навіть мідного гроша.
-Вибачайте! Зранку праску я купив,
За квартиру,світло й воду заплатив,
Ще й борги віддати мусив я людЯм,
Так що вам нічого,хлопці вже не дам.
Ох і сором взяв мене ,що не дай бог-
Три руки лише у них було на трьох.
Їх у мене, у одного, цілих дві,
А я також злидарюю день при дні.
-То якого ж, хлопче, ти тоді стоїш?..
Видко, правду кажеш, що за нас бідніш.
І сказали сміючись:"А ну давай,
Раз такі діла, то поруч присідай!"
Я, їй богу ,ради хохми поряд сів,
Брови зсунув, взяв блондинку на приціл,
Руку витягнув і ногу підібгав-
Подадуть коли- і я тоді подам.
Люди добрі і недобрі і хто як,
Ви подайте на автобус хоч п'ятак!
Єжесі вас пом'яне на небесі.
Що вам важко?- я ж прошу не на таксі.
Не скупіться- мідяку я буду рад,
Всеодно проп'єте більше у сто крат.
Тож скидайтеся скоріше по грошу,
Я ж добром, в кінці кінців, у вас прошу!
Громадяни,дорогі товариші,
Що з того, що я в новенькому плащі?
Аліменти я плачу обом жінкам!
Чим же буду харчуватися я сам?
Пити їсти і мені охота теж.
А до літа натщесерце пропадеш!
Я ж так ласти склею просто на бігу,
Тож не дайте запропасти на снігу!
Віддалік мій друг хороший хихотів,
Бо ніхто мені подати не хотів.
І до кольок реготіли жебраки,
Хоч серйозно жартував я ,мужики...
Завжди було цікаво як би В.Висоцький зазвучав
українською.Це моя перша спроба. Вдала вона чи ні-
вирішувати вам.Буду радий будь-якій критиці.
***
Я сегодня мимо церкви проходил
И к трем нищим на гашетку угодил,
Но в карманах у моего у плаща
Не нашлося даже медного гроша.
Извините! Я утюг домой купил,
За квартиру, свет и воду заплатил,
Да еще пришлось долги людям раздать.
Так что вам, ребята, нечего подать.
-Ну, так что же, парень, ты тогда стоишь,
Если нищий, как и мы ты говоришь?
И, смеясь, сказали: "Слушай, не сердись!
Раз такое дело-рядышком садись!"
Я, ей Богу, ради хохмы рядом сел,
Глаз зажмурил, взял блондинку на прицел,
Руку вытянул, поджал одну ногУ-
Подадут коли-и я вам подаду...
-Люди добрые, и всякие-кто как,
Мне подайте на автобус хоть пятак;
Ежеси о вас помянет в небеси...
Что вам стоит?-я ж прошу не на такси!
Так и сжальтесь-медяку я буду рад,
Всеравно пропьете больше во сто крат!
Так бросайте же скорее по грошу,
Я ж добром, в конце концов, у вас прошу!
Вы, гражданочка, и граждане вобще
Не смотрите, что я в новеньком плаще.
Алименты я плачу на обех жен!
Чем кормиться я, товарищи, должон?
Мне ж охота тоже выпить и поесть.
Что ж до лета натощак я должен лечь?
Я ж коньки отбросить запросто могу,
Так не дайте же погибнуть на снегу!
Друг заветный чуть поодаль хохотал,
Потому что мне никто не подавал.
И смеялись трое нищих аж до слез,
А напрасно, ведь шутил то я всерьез.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432103
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.06.2013
автор: Михайло Гончар