бо коли дме вітер
у твоєму погляді ховається моє причастя
я минаю точку зіткнення і непокори
з самим собою
аби нас завжди було двоє
аби десь всередині мене росло нове зело
воно потім стане сміхом
і може картавістю для цього великого світу
а поки мала квасолина відчуває музику кімнати
вчиться плавати
і більше спати
бо коли вітер стихає
у її погляді ховається наше щастя
люби
на відстані
тихо
похапцем
бо десь у її маленьких зіницях
достигає любисток
що читатиметься новими віршами
на стареньких
книжкових полицях
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432049
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2013
автор: Нова Планета