Напевно сльози проростуть квітками
Можливо ніжними весняними віршами
Чи про кохання дивними піснями
Моїх зізнань шаленими словами
Вони не зникнуть їх тобі й не бачить
Нас Бог за це ніколи не пробачить
І людям в очі стидно буде глянуть
Були ми всім – тепер лиш сльози тануть
Сльоза з душі не зникне
Й не погасне вогонь у серці лиш палає
Ясно лише одне
Ми втратились навік
Що затамує сліз стрімкий потік
Що проростає квіткою в душі
У серці піснею лунає
Вірші крізь тіло пропускає
Мурашкою сльоза бринить
Занадто ми собі змінили світ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432033
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2013
автор: Андрій Толіч