Куди ти так зібралась рано?
Від мене йдеш, і назавжди?
Налий вина лиш до стакану
І скиглення мого не жди.
Налий вина – бо я в тривозі,
Я в роздумах про майбуття.
А двері ти прикрити в змозі,
Бо протяг витяг вже життя!
Життя із вітром пролетіло,
Як те старе й німе кіно.
І все навколо постаріло,
Пішло за вітром, чи на дно.
Вже хтось пішов, а хтось у зборах,
Змінилась влада, час і ритм.
Я те вино ще п’ю з учора
І думаю – як далі жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431926
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.06.2013
автор: Мірошник Володимир