від сніжності здійнявшись вверх
таки простогнеш, вдосталь
переписів
населень щільно зимних, що зайвими
наповнені, як ступи голосом чиїмсь.
без втеч, поминки в тебе
плетені до колискових
тих, скрипучих,
та ніжнодихань, ніжнозітхань,
щоби поснули обмертвілі поміждуш
твоїх середин.
на зачинання оголошені і вкотре.
як без кінця
хрестів в отому поміждушші
повно, як я схоронена десь зовсім
на заметіль,
і проростаючи істотно болем вдих -
щораз здійнятись мусиш.
лиш так... до мене ближче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431692
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2013
автор: kappa