17.06.2007
Давно ми жили в небесах,
нас вигнав назавжди твій страх,
не стало більше квітів і озер,
останній промінь за обрієм помер.
Сховались хмари у обійми сну,
заплакали - згадали нашу самоту,
в їх спогади прийшло чиєсь кохання,
в їх сумі крик твого прощання.
Пробач, назавжди, забувай
на небесах наш теплий рай,
минуло все, що ти хотів,
забула навіть пил від твоїх слів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431575
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2013
автор: Kris_Tina