Не знаю, що зі мною сталось,
Не знаю як, чому, коли?
Але чомусь все обірвалось
І рвані рани по душі пішли.
А ти кричиш, що все це зрада,
Повір не зрадив я тебе,
На серці роз'ятрилась рана
І пошепки кричу іди.
Ти кажеш, що так не буває,
Буває сонечко повір
І знову серце завмирає,
Самі ми пишем новий твір.
І знов живу, чи то існую,
Чекаю радості, чи ні
І твій портрет у тінях я малюю,
Та ти належиш не мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431563
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2013
автор: mister_Warden