Я залишусь твоїм тату.
Може, демоном, швидше янголом,
замурованим у фату,
під фатою лишившись нагою.
Я зостанусь святою. Ні -
не драконом, не ієрогліфом.
Ти горітимеш у вогні,
розбушованим моїм подихом.
Знаю, знаю: ні смерть, ні ненависть
над тобою не мають влади.
Коли ж я протікатим венами,
ці малюнки утратять лад.
Не врятує ні струм, ні лазер,
я назавжди у тобі хімія,
на твоєму серці алмазному
ледь чітка незникома лінія.
І терпіти немає сил,
ти убив у мені святу.
Я - порізи на місці крил.
Я - ніхто. Я лише тату.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431544
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2013
автор: Тетяна Ященко