Ми унікальні в своїм божевіллі -
Це не гра, це не сон, це - життя,
Пояснювать це нікому не винні,
В цьому ми, це для двох почуття.
В краплі сльози завмирає питання:
Як ти зрадив, якщо не брехав,
Як же до іншої стало бажання,
Як же, любий, її пригортав?
Забуто давно слова для прощання,
Я лишилась твоєю, прости,
В твоїх очах не до мене кохання,
Вимовить це лякаєшся ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431519
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2013
автор: Лілея Лозова