Як же швидко мчить літо від нас:
Скаче понеділками, зачіплюється за вівторок,
А в середу, зупинившись лишень на хвильку,
Підморгує лукаво і відверто скалить зуби:
«Ось вже й пройшло пів тижня».
Так і хочеться сказати:
«Погодь, випий мелісового чаю зі мною».
Та ні. Літо не таким живиться.
Воно полюбляє безсонні ночі,
Зчесані на велосипеді колінця,
Зелепухи, які їсть дітвора,
Морозиво, що від жарюки тане в брудних руках,
Літо любить черешні з черв’яками,
Фортеці з мокрого піска та теплі дощі.
Літо- це маленьке життя, отже,
Проживи його так, щоб не жаліти потім.
Уже прощається із нами літо,
І ось до школи чимчикує дітвора.
А мені залишається лише клястися,
Як закохані на вокзалі , що буду його чекати,
І що наступне літо буде краще….
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431501
Рубрика: Верлібр
дата надходження 14.06.2013
автор: Marri O`Hara