Молю тебе, мій милий Боже,
Бо як не ти, - хто допоможе…
Не раб твій, а твоє дитя…
Вкажи дорогу до пуття.
Ти знаєш думи всі мої,
І мрії, - сам їх дав мені…
Як батька я тебе питаю,
Бо всі дороги добре знаєш,
Все бачиш зверху, – підкажи:
Як обійти життєві пастки,
Політиків і брехунів,
Не хочу дурно і пропасти…
Серед тупих пустих голів.
Щось хочу путнєє робити,
Най не як трутень животіти.
Не хочу заздрості й жадоби,
Позбав від всякої хвороби, -
В твоїх руках моє буття…
Немає в часі вороття.
Я славлю ПРАВ,
Живу у ЯВ,
Навчання з Тори вже покинув -
До Тебе я душею лину,
До світла тягнуться думки,
А шлях до ПРАВди – НАВ-прошки.
Допоможи, якщо у змозі,
Пасток багато на дорозі
Отой лукавий накопав,
Грошами їх замаскував.
До влади він поставив слуг -
Таких же як і сам – хапуг.
У душі забивають рабство
І пропагують тільки …лядство.
Прости нас, Боже, не змарнуй,
Своє тепло нам подаруй,
Настав уже прозріння час,
Будь з нами і молись за нас.
Візьми за руку і веди,
Напасті "Злого", – відведи,
І розуму відкрий нам далечінь…
У мене все. Бувай.
Амінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2013
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)