Я ще живу і все ще мрію,
В думках своїх ще сенсу не загубив.
Та вже любов'ю не зігрю
Я сердця, біль мене стомив.
Де ніч без сяйва місячного пише
Сторінки зоряного шляху,
Я йду й блукаю у безмежній тиші,
Шукаючи божественного знаку.
У хвилях відчаю та смутку,
Забувши про зів'яле листя,
Блукаю поміж світла власного розсудку,
У осені знайшовши місця.
Що є життя-думки мої смиренні!
Без них я шляху не пройду.
Скажу собі,що все ще мрію,
Скажу собі,що ще живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431305
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2013
автор: Вадим Тимощук