Ще листя на кленІ
зелене,зелене.
Здавалось ніколи
не буде зими.
А ти з таким сумом
дивилась на мене,
неначе навіки
прощалися ми.
Первісна скорбота
в очах проглядала,
мов дар яснобачення
в космосі літ.
Ще клен був зеленим,
а ти уже знала,
ти знала й простила все
заздалегідь...
Підкралась зима-
тихо вийшла на сцену
і снігу насипала-
важко іти...
А вчора я бачив
як зрізали клена...
Він падав уперше
й чіпляв за дроти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431297
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2013
автор: Михайло Гончар