Солоний жар думок повис на скронях,
Бентежить висi тихий зорепад.
Кiнець розмови,серце наче броня,
В твоїх зіницях цвіту дивний сад.
В твоїх руках моя нікчемна воля,
І я ловлю цей рай поміж грудьми.
Між нами те,що в світі творить доля,
І що так легко нищиться людьми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431280
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2013
автор: Solomia