Зливи нас вводили в транс
грім гримів над містом і над нами
кожний з нас отримав шанс,
щоб не залишИтись наодинці з снами....
І пустельні вулиці з аморфних лиць
не такі уже й жахливі,
я таких колірних в сні зустріла птиць,
що тепер не сірі навіть зливи........
А іще сказала я про сни тобі
слуху мого посмішка твоя торкнулась,
не була у темряві нічній на самоті
з думками про тебе прокинулась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431142
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2013
автор: owl silence