Мовчить безжальний телефон...
Не розуміє:
Мовчання це, - як хибний сон:
Сон летаргії.
Та не померхла ще свіча
В полоні мрії.
Надія жевріє в очах -
Крихка надія.
ПР: А може дійсно то були
Сни кольорові?!
І пустоцвітом відцвіли
Сади любові?!
Розчарування в почуттях -
Пекучі сльози.
Де вся поезія життя –
Уламки прози.
Любове, тільки не вмирай!
Бо вже несила.
Зоріє знову небокрай,
Зростають крила!
Палахкотить в імлі свіча
Моєї мрії.
Надія теплиться в очах, -
Крихка надія.
ПР: А може дійсно то були
Сни кольорові?!
І пустоцвітом відцвіли
Сади любові?!.
Розчарування в почуттях -
Пекучі сльози.
Де вся поезія життя –
Уламки прози.
© Copyright: Дмитрий Град, 2012
Свидетельство о публикации №11209140047
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430988
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 12.06.2013
автор: град