Солодко спить моя тиха задума,
падає листя осіннє на брук.
Місяць все дума печальную думу.
В серці - кохання приглушений звук.
Й стомлена думка тихо дрімає.
Мабуть, наснився їй ти.
Милий і рідний. Той, що кохає.
Той, що дарує зірки.
© Віталія Костюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2013
автор: Ві Костюк