Люблю сидіть з тобою мовчки…

Люблю  слова  красиві,  ніжні,
Що  ллються,  ніби  водоспад.
І  колір  мають  білосніжний.
Неначе  звуки  серенад.

Не  часто  ти  їх  промовляєш,
Й  чекаю  я  не  кожен  день,
Та  ти  собі  не  уявляєш:
Твої  слова  -  це   скарб  натхнень.

Але   життя  -  не  завжди  радість.
Приходять  й   будні  на  поріг.
Та  забуваю  свою  слабкість.
Сховаю  їх,  як  оберіг.

Люблю  сидіть  з  тобою  мовчки.
І  ніжний  погляд  відчувать.
Обнімеш  ти  мене(  вже  звичка  ),
І  цим  теж  можеш  чарувать...

Слова,  слова  багато  значать,
Якщо  від  серця,  від  душі.
Нехай  від  них  ніхто  не  плаче!
До  серця  будуть,  як  ключі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430833
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2013
автор: Н-А-Д-І-Я