Я – українець!
Немає нічого милішого за рідну землю
На все вона багата: на ліси, поля, гаї
І б’ється серденько , коли дивитися на неї
І лине пісня із душі.
Я – українець!
Цього із серця не відняти,
Я патріот своїй землі,
Моя любов безмежна і багата
Наш рід непереможний у житті
Наш рід поклавши кров і силу,
Вказали мужність у роки
Роки тривоги задля долі
Боролись вірно козаки
Поети наш рід змалювали
В історії усе зберегли
І стежку в майбутнє проклали
Щоб було нам щастя в житті
Мій родовід іде в покоління
Наші предки є творцями його
Показавши всю силу й уміння
Невмируще цінуєм його
Я тримаюсь свого родоводу
Борюсь я за славу його
Традиції, обереги народу
Схиляюсь за це , я низько йому
Я – українець
Тому що, тут живуть мої батьки
Тут пройшло моє дитинство
І пливуть життя роки
Українці – це дивовижний наш народ
Це працелюбні і гостинні люди
Багатство й поетичність їх думок
Країну славитимуть всюди
Я – українець. До глибини родоводу.
Я поважаю країну свою
І її силу і мужність народу
Вірно у серці – в життя донесу.
Змійовська Любомира
11 клас с. Гусне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430810
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.06.2013
автор: Любомира