Хотів забути я тебе, та не зумів.
Тепер журба дотла щоночі поглинає.
Не передати стан душі – бракує слів…
Мені без тебе долі ліпшої немає.
ПР-1:Не зустрічав такої я в своїм житті:
Такої гарної, як ти… аж серцем млію.
Якщо надії будуть всі мої пусті, -
В полон потрапити до тебе я волію!
ПР-2: Не залишай мою любов на самоті!
Не залишай її на самоті, тебе благаю!
Без тебе бути, - як недоля сироті.
З тобою бути - долі кращої немає.
Без тебе бути, – як не бути доброті:
Замало щастя, - забагато лиха й болю.
Не залишай, мою любов на самоті,
А забери її в полон – даруй їй долю!
Не відпускає пам'ять плин отих ночей:
На грані сну, а чи на грані божевілля.
Не зустрічав я ще таких палких очей:
Тепер забути їх мені – понад зусилля.
ПР-1: Не зустрічав такої я в своїм житті:
Такої гарної, як ти… аж серцем млію.
Якщо надії будуть всі мої пусті, -
В полон потрапити до тебе я волію!
ПР-2: Не залишай мою любов на самоті!
Не залишай її на самоті, тебе благаю!
Без тебе бути, - як недоля сироті.
З тобою бути - долі кращої немає.
Без тебе бути, - як не бути доброті:
Замало щастя, - забагато лиха й болю.
Не залишай, мою любов, на самоті,
А забери її в полон: даруй їй долю!
© Copyright: Дмитрий Град, 2013
Свидетельство о публикации №113022711807
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430771
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 11.06.2013
автор: град