Чоловік ясної днини,
Діло було у маю,
В зоопарк привів дружину,
Не чужу привів, свою.
Група є, гід той що треба
Жартівник і веселун
І до всього, в нього, кеба.
Ерудований жартун.
Клітка. Напис сповіщає,
Зразу ж зрозуміло всім,
Тут горила проживає,
З Африки, на ім’я Бім.
В гіда жіночка питає,
А у очах бісики.
- Чом горили тут немає?
Що утік до Африки?
Посміхнувся той лукаво.
Сказав молодиці.
-Має ж Бім законне право,
Цілий день в самиці.
Жінка начебто байдуже,
Та багатозначно так,
Лівим, підморгнула мужу
- Ну горила, ну мастак.
Шепче вона чоловіку
Та веде бровою
- Оце клас! Оце мужчина,
Не зрівнять з тобою.
Екскурсанти поморились.
Повернув на захід день,
Біля клітки зупинились
В ній повинен буть олЕнь.
-А де ж Олень благородний?
Запитала знову жінка.
- зачекайте, зараз буде
В нього секс – п’ятихвилинка.
Чоловік аж стрепенувся,
Аж підкинуло його.
До дружини посміхнувся
- Бач, не всі ж о-го-го-го!
- Так то так, дурний ти пень.
Та дозволь тебе спитати.
А чого це твій олЕнь
Благородний, а рогатий?...
Тож послухай свою жінку.
Тут радіть нема потреби!
І забудь п’ятихвилинку!
Бо ростимуть роги в тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430678
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2013
автор: євген уткін