На життєвім кордоні
Ми неначе в полоні
І ніяка самбука
Не рятує від скуки.
Щось шукаєм в країні,
Де всі божевільні
-Не знайшовши себе
Почуваємось зле.
А на тому боці
Час цвіте жасмином
-Ми малі і босі
Віримо у диво.
Запускаєм змія
У своє життя
Хай летить по мріях
Казкою в серця.
Розпускаєм крила
У своїх клітках,
Думаєм що сила
Наша у грошах.
Падаємо в колір
Власних відчуттів,
Забруднивши крила
Об уламки слів.
А на тому боці
Час цвіте жасмином
-Ми малі і босі
Віримо у диво.
Запускаєм змія
У своє життя
Хай летить по мріях
Казкою в серця.
Обираємо бідність
В форматі душі
І годуєм підлість
В самому собі.
Одягаєм маску
На життєвий бал
Терпимо поразку
І розчарування шквал.
А на тому боці
Час цвіте жасмином
-Ми малі і босі
Віримо у диво.
Запускаєм змія
У своє життя
Хай летить по мріях
Казкою в серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430650
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2013
автор: Злата Наркевич