Я клею папір дуже рівно і стисло,
Як доповідь перед очима вельможі,
В ту ж мить пригадалось щасливе дитинство,
Чи клею властивості діяли може.
Так довго наважувавсь колір змінити,
І ось час прийшов, і кімната чека,
Коли вона зможе по-новому жити,
І стане як лілія гарна така.
Нервові закінчення пісню співають,
Мурахи біжать марафон аж до п'ят,
Шпалери нові мене вперше вітають,
Сміються від сонця й вдягають до свят.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430589
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2013
автор: Kenny